- базувати
- —————————————————————————————базува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
базувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Робити що небудь на якійсь базі (у 2 знач.), основі, ставити що небудь на якусь основу, базу; ґрунтувати … Український тлумачний словник
базований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до базувати … Український тлумачний словник
базовний — а, е. Якого можна базувати … Український тлумачний словник
базування — я, с. 1) Дія за знач. базувати. 2) У системах обробки інформації – спосіб динамічного виділення пам яті для розміщення даних … Український тлумачний словник
опирати — I а/ю, а/єш, недок., опе/рти, опру/, опре/ш; мин. ч. опе/р, ла, ло; док., перех. 1) Те саме, що обпирати I. 2) перен. Ґрунтувати, базувати на чому небудь (переконання, докази, дії і т. ін.). II а/ю, а/єш, недок., опра/ти, оперу/, опере/ш, док … Український тлумачний словник
основувати — ую, уєш, недок., оснува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Те саме, що обсновувати. 2) Робити з пряжі основу. 3) заст. Засновувати. 4) на чому, рідко. Ґрунтувати, базувати … Український тлумачний словник
ґрунтувати — (на чому робити що н. на якійсь основі), базувати, будувати … Словник синонімів української мови